Сучасні полімерні матеріали

Полімерні клеючі матеріали в залежності від консистенції в робочому стані та призначення поділяються на клеї, мастики та ґрунтовки. Вони здебільшого є в'язкі рідини, мастики—композиции пастоподібної консистенції, грунтовки — рідини малої в'язкості. Ці речовини призначаються для з'єднання конструктивних елементів будівель та споруд (конструкційні), а також для кріплення оздоблювальних матеріалів та виробів до основи, мастики застосовують лише для кріплення. Призначення ґрунтовок - захист конструкцій від руйнівної дії затверджувачів, що містяться в деяких клеях, та покращення адгезії до основ.

Конструкційні, що виготовляються на основі термореактивних олігомерів та каучуків, забезпечують більш міцні та теплостійкі сполуки, ніж на термопластичних полімерах. Крім сполучного до складу входять різного роду модифікуючі добавки, розчинники, затверджувачі (або вулканізатори з прискорювачами), а також наповнювачі.

За температурними умовами застосування клеї для будівельних конструкцій поділяються на дві групи:

гарячого затвердіння (температура 100-160 ° С);

холодного затвердіння (температура 16-30 ° С, а в окремих випадках 40-90 ° С).

У будівництві ширше використовуються сполучні матеріали холодного затвердіння, що дозволяють склеювати за нормальної температури різні матеріали всіх рівнів складності та компонування.

Клеї та мастики для кріплення оздоблювальних будівельних матеріалів та виробів до основи підлоги, стін, стель, вбудованих меблів виготовляють головним чином на базі термопластичних полімерів. Вони являють собою композиції з основи клею, розчинників, пластифікаторів, наповнювачів.

Грунтовки одержують на основі термопластичних полімерів, термореактивних олігомерів або їх суміші. Наприклад, для обробки елементів з алюмінієвих сплавів, що склеюються фенолоформальдегідними речовинами, застосовується вінільно-фенольна ґрунтовка, яка складається з полівінілового спирту (продукту омилення складних ефірів полівінілацетату), фенолоформальдегідного олігомеру та розчинника.